Дідусь не повернувся з війни — загинув під Сталінградом. Мене назвали його ім’ям, і Бабуся вклала в мене дуже багато своїх душевних і моральних сил. Мама і Тато — лікарі. Завжди поспішали на допомогу людям. Навчили любові, повазі, милосердю, вмінню слухати і чути. Закінчив два інститути в Миколаєві: кораблебудівний і педагогічний. Працював три роки на суднобудівному заводі, а потім — у школі та Русанівському ліцеї.
Точно знаю, що у нас в країні — розумні, талановиті Діти!
Пишу статті та книги для того, щоб допомогти їм йти вперед ще далі.
За духом дуже близький девіз лікаря і математика Авіценни: «Все, що задумано з Добром, проросте!..»
Дружина Ірина, діти Данил і Юлія та онук допомагають мені займатися творчістю, не стояти на місці, витримувати удари.
Трохи більше про мене—у невеличкому інтерв’ю одного з наших учнів Русанівського Ліцею, Гельмана Даніїла.
Радість шкільної геометрії Григорія Філіпповського 